Пароізоляція може забезпечуватися зазором між покрівельним покриттям і теплоізоляцією або ж шаром поліетиленової плівки або фольги. Сучасні утеплювачі вже виробляються з таким шаром на внутрішній поверхні. Найбільш зручні у використанні мінераловатні плити. Завдяки їх прямокутної або клиноподібної формі, вони легко укладаються і стикуються між собою.
Існує безліч способів кріплення теплоізоляційних плит. Наприклад, за допомогою цвяхів або шурупів, клею або мастики, враспор або на планки, прибиті до внутрішніх сторонам кроквяних ніг.
Зазвичай в безгорищних будинках з плоским дахом влаштовують теплоізоляцію стелі, яка може розташовуватися зовні або всередині.
Для зовнішньої теплоізоляції використовуються жорсткі плити. Вони укладаються поверх брусів несучої конструкції, утворюючи суцільне підставу для плит. При цьому особливу увагу слід приділити міцності несучих конструкцій, у противному випадку покрівля може текти.
Більш прийнятним вважається утеплення даху з боку стелі. Воно виконується за допомогою пінополістиролу плит товщиною 25 мм, які приклеюються до планок, пригвинченим до стелі вздовж стін.
Якщо конструкція будинку з житловим горищем, тобто мансардою, то необхідно утеплити скати даху. Для цього краще всього використовувати жорсткі або напівтверді плити. Попередньо потрібно розмітити товщину і ширину утеплювача. Для цього необхідно провести деякі вимірювання і розрахунки: ширина плит повинна на 1 см перевищувати відстань між кроквами, а товщина вибирається на 2 - 5 см менше перерізу балок. Між шаром утеплювача і покрівлею необхідно залишити зазор для забезпечення циркуляції повітря.
Якщо горище не житлові, то утеплюєть підлогу горища. В цьому випадку можна використовувати як рулонні, так і сипучі матеріали. Перш за все, необхідно закласти щілини в стельовому перекритті навколо труб та вентиляційних каналів.
Для цього найкраще підійдуть пінні утеплювачі, але можна використовувати і клоччя і так далі. Між балками горищного перекриття розгортають рулонні матеріали: мінеральну вату. Розміри підганяють на місці, обрізки використовують для утеплення важкодоступних місць. Слід уникати прямого контакту теплоізоляції та комунікаційних труб, для цього їх потрібно обернути в картон.
Закривати кабелі та проводи шаром утеплювача категорично забороняється. Краще прикріпити проводку до конструкцій даху або покласти зверху утеплювача на попередньо покладений ізоляційний матеріал. Якщо використовувати керамзит, шлак і інші сипкі утеплювачі, то зверху такого шару необхідно виконати стяжку з вапняного або глиняного розчину. До того ж якщо настелити дерев'яна підлога, то горище можна використовувати у господарських цілях.
Для утеплення карнизів використовують дві довгі смуги фанери і по них, як по пандусу, утеплювач спускають до карнизного навісу, укладаючи ці планки в отвір між кроквяними ногами. Також не слід забувати про те, що вентиляційний зазор повинен бути не менше 2 - 5 см.
Вентиляція
Вентиляція є необхідною умовою для забезпечення збереження дерев'яних конструкцій даху. За стандартом потрібно забезпечити дворазове проходження повітря уздовж покрівельного покриття.
Для цього влаштовують спеціальні вентиляційні отвори, які розташовують між підшивання карнизної плитою і стіною будинку. Їх прикривають спеціальними гратами, розмір осередків яких забезпечує і хорошу циркуляцію повітря, і захищає від проникнення різних гризунів. Знаходяться вони в протилежних кінцях горищного приміщення поблизу карниза і коника.
При зведенні покрівлі з черепиці, можливий і такий варіант, який передбачає використання спеціальних черепичних елементів, що мають отвори. Вони встановлюються в четвертому чи п'ятому ряду від карнизного зсвісу. Якщо попередньо була прокладена ізоляція, то в ній роблять отвори, суміщені з продухами вентиляції.
Фотографії утеплення мінватою:
Немає коментарів:
Дописати коментар